Правила української мови - Прикметник
Четвер, 02.10.2014, 20:27

\

Прикметник

ПРИКМЕТНИК

Прикметник- це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? (зелений, мудрий, сміливий).

Прикметники виражають ознаку:

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).

Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).

РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Прикметники поділяються на:

ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:

Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:

ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ

Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).

Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.

Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних і якісних такі:

ознаки

приклади

приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи) відомий®

трохи відомий,

мало відомий

вступають у антонімічні відношення свіжий- черствий великий- малий
утворюють якісно- означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети чуйний® чуйно

добрий® добро

утворюють ступені порівняння білий® біліший, найбіліший
за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники тонкий® тонесенький, тонюсінький ;

здоровий® прездоровий

окремі прикметники можуть мати коротку форму (ясен, весел, певен).

Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою або меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий:

якісний прикметник

вищий ступінь

найвищий ступінь

товстий

рідкий

- товстіший,

менш товстий

- рідший,

менш рідкий

найбільш товстий

найменш рідкий

Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.

Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою. Кожен із ступенів має дві форми: просту і складену.

Проста ступінь вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш, ш’ (милий- миліший). При цьому у деяких прикметниках можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек- (далекий- дальший, тонкий- тонший).

При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ (буква щ пишеться у прикметниках кращий, товщий, вищий; буквосполучення жч пишеться у прикметниках важчий, ближчий, дужчий).

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою додавання до прикметника слів більш-менш (швидкий- більш швидкий (менш швидкий).

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюєтьс яза допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най- (міцніший- найміцніший).

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів най, більш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе (спокійний- найбільш спокійний, спокійніший від усіх).

ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

Відносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал).

Відносні прикметники виражають ознаки за за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала), за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина), за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері), за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал), за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).

ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?

Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра).Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати- земля).

Присвітні прикметники творяться:

  • від назв людей за допомогою суфіксів -ів (їв), -ин (-їн) (товаришів, Сергіїв, братів);

  • від назв тварин за допомогою суфіксів -ач (-ий), -яч (ий), ин (-ий), їн (-ий) (орлине крило, заячий хвіст).

  • В деяких прикметниках, похідних від назв тварин, виступають суфікси -ин, -їв (зозулине дитя, соловейкова пісня).

    Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному і знахідному відмінках мають коротку форму (Павлів, синів, батьків), а прикметники, похідні від назв тварин, мають повну форму (собачий, коров’ячий).

    Вживаючись у переносному значенні, відносні і присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних (напр., срібний перстень (відн.)- срібний голос (якісн.)

    ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

    На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність (орлина сім’я, журавлиний ключ).

    Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка- від назв тварин за допомогою суфіксів -ськ (ий), -цьк (ий).

    Присвійно-відносні прикметники можуть відповідати як на питання чий? чия? чиє?, так і на питання який? яке? які? (ластів’яче гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста (чиї?).

    Усі присвійно- відносні прикметники виступають тільки в повній формі.

    Присвійно- відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників. Такі прикметники виділяються в окрему групу присвійно- якісних (дідівські закони, заяча душа, вовчий апетит).

    З таким же значенням виступають прикметники в стійких фразеологічних сполученнях (Прометеєв вогонь, лебедина пісня, куряча сліпота).

    Присвійно-якісні прикметники, переходячи в розряд якісних, набувають граматичних ознак, властивих якісним прикметникам. Деякі з них набувають здатності сполучатися з кількісно- означальними прислівниками (просто собачий холод, винятково дружня розмова).

    Від цих прикметників суфіксально- префііксальним способом творяться означальні прислівники (по-батьківськи, по-ведмежому, по-материнському).

    ВІДНОСНО-ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ

    Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень поступово створюються якісні прикметники, які на сучасному етапі ще сприймаються як похідні.

    Так, напр., назви ознак предметів за різними відношеннями (малиновий напій, буряковий корінь) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються беспосередньо (малиновий стяг, буряковий рум’янець).

    Багато назв кольорів віддавна сприймалися як відносні прикметники(срібна ложка і срібна голова (сива).

    Деякі відносно- якісні прикметники мають ознаки якісних прикметників (напр., прикметники картинний, діловий, творчий можуть утворити вищий і найвищий ступені порівняння або синтаксично означатися кількісними словами занадто картинний, більш діловий, найбільш творчий).

    Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактними значеннями (картинність, творчість) або прислівників (картинно, мирно, творчо).

    ПОВНІ ТА КОРОТКІ ПРИКМЕТНИКИ

    В сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники.

    Лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною формою має коротку (незмінну) форму (зелен, повен, красен, винен, рад).

    ТВЕРДІ ТА М'ЯКІ ПРИКМЕТНИКИ

    За кінцевим приголосним основи- твердим чи м'яким- приголосні поділяються на прикметники твердої і м’якої груп:

    До твердої групи належать:

    До м’якої групи належать:

    Повні прикметники поділяються також на дві форми: стягнену і нестягнену.

    Стягнені форми є загальновживаними (синя, синє, сині).

    Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду) можливі у називному і знахідному відмінках однини і множини (синяя, синєє, синіі). Найчастіше вони зустрічаються в народній поезії та етнографії.

    МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

    Морфологічні ознаки прикметника:

    РІД ТА ЧИСЛО ПРИКМЕТНИКА

    Змінення прикметника за родами та числами залежить від форм іменника, з яким він узгоджується (веселий хлопчина- весела дівчина- веселе свято- веселі діти).

    ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

    Прикметники твердої і м’якої груп відмінюються за такими зразками:

    Тверда група

    М’яка група

     

    середній рід

    множина

    Н.

    Р.

    Д.

    Зн.

    Ор.

    М.

    осіннє

    осінного

    осінному

    осіннє

    осінньім

    (на) осінньому (-ім)

    осінні

    осінньіх

    осінньім

    осінні (-іх)

    осінніми

    (на) осінніх

    Прикметники м'якої і твердої групи розрізняються кінцевим приголосним основи.

    Відмінкові закінчення прикметників твердої групи в однині: -ий, -е, -ого, -ому, -им, -ому- в чоловічому і середньому роді; -а, -ої, -ій, -ою, -ій- у жіночому роді.

    Відмінкові закінчення прикметників м'якої групи у непрямих відмінках (крім знахідного і орудного)- такі ж, але після попереднього м'якого приголосного, що на письмі позначається м'яким знаком:

    тверда група м'яка група
    чорного

    чорною

    синього

    синьою

    Якщо основа м'якого прикметника закінчується м'яким приголосним й, у цьому випадку м'який знак не ставиться, а сама м'якість звучання передається буквами я, ю, є, ї
    (край
    ® безкраїй, безкрая, безкрає, безкраю).

    Перед голосним о приголосний й зберігається (край® безкрайого, безкрайому, безкрайою).

    У знахідному відмінку однини прикметники чоловічого роду можуть мати залежно від форми іменника закінчення називного або родового відмінків (кого? що?- приємне враження, вірного друга).

    Прикметники твердої і м'якої груп чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини, крім закінчення -ому, можуть закінчуватися як на -ому, так і на -ім (на світлому- світлім, на білому- білім).

    У множині прикметники обох груп мають такі закінчення:

    МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИКМЕТНИКІВ

    1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.

    2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду).

    3. Визначте розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних).

    4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.

    5. Визначте групу (тверда, м'яка чи мішана).

    6. Визначте форму (повна чи коротка).

    7. Знайдіть спосіб творення.

    8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

    Правила
    Пошук
    Міні-чат
    500
    Порадити наш сайт

    Опитування
    Як часто ви заходите на наш сайт?
    Всього відповідей: 2128
    Вхід
    Статистика

    Онлайн всього: 74
    Гостей: 74
    Користувачів: 0
    Календар
    «  Жовтень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031