12. Серце України

            Тільки українець може зрозуміти справжню вагу слова "Київ". Київ - це не просто столиця. Київ - це вузол, яким тисячолітня історія зв’язала два континенти - Європу й Азію. Великокняжний престол, володіння якого простягалися на схід до Дону й на захід до Сяну, змагання з Візантією за першість над Чорним морем, походи Святослава Хороброго і, нарешті, монгольські навали - це свідчення того, що не будь у той час на Дніпрі Києва, не було б на Віслі Кракова, на Влтаві Праги. Від руїнами Києва поховані здобутки лише того народу, що репрезентував Київ. Від руїнами золотоверхого Києва поховані не тільки вияви матеріальної культури, не лише церкви, замки, в передусім заховано серце цієї землі.

            Коли у київськиї печерах горіли віскові свічі наших Несторів, коли ставала на ноги Києво-Могилянська академія, тоді Київ та його земля знов Починали промінитися своєрідним сяйвом неповторної культури. Десь у далекому полі дзвеніли шаблі, тупотіли копита конец, але в Києві гули дзвони оновельної Софії, росли заводи й лопотіли вітрильки торговельних кораблів. Серце України б’ється в Києві.

(161 слово)